Румунська революція, тоді і тепер

Amos Chapple

20 грудня 2018

Це було найкривавіше з усіх антикомуністичних повстань у Європі. Тепер, майже через три десятиліття, ми повертаємося на ті самі місця, де відбувалися події Румунської революції.

У1980-і роки, коли вітри змін повіяли в комуністичному світі, сталіністський диктатор Румунії Ніколає Чаушеску взявся закручувати гайки.

Колись «геній Карпат» був дійсно популярний у своїй країні, а за кордоном його хвалили за відмову йти партійною лінією Кремля. Але невдовзі Чаушеску і його дружина Єлена здобули собі абсолютну владу – і жили в абсолютній корупції. До кінця 1980-х років найбільшим святом у країні став день народження Чаушеску.

Клікніть двічі, тапніть, потягніть або посуньте бігунець під кожним зображенням, щоб перейти між тодішнім і нинішнім.
Ніколає Чаушеску серед моря вітань місцевих мешканців у центрі Бухареста, 1970 рік. Interfoto/Alamy

Бухарест

1970
2018

Чаушеску понад усе хотів виплатити всі борги своєї країни, і більшість сировини розпродавали закордонним кредиторам. Через це в Румунії різко бракували продуктів харчування, на електроенергії й опаленні жорстоко економили. Зимами сотні людей замерзали на смерть у тьмяно освітлених холодних квартирах або задихалися від газових плит – єдиного для багатьох джерела тепла: газ без попереджень вимикали, а потім вмикали знову, і він наповнював помешкання, де спали люди.

А поки рівень життя падав, Чаушеску витрачав величезні суми на знесення одного з наймиліших районів Бухареста і зведення велетенського Будинку республіки. Реформістський лідер СРСР Михайло Горбачов порівнював тодішню Румунію з «немилосердо підхльоскуваною, загнаною жорстоким вершником конякою».

Будинок республіки під час будівництва. Bazza/Alamy

Бухарест

1990-і
2018

А 1989-го, коли комуністичні режими в Європі падали один за одним, Чаушеску дав знати, що в Румунії ніяких реформ не буде. І у грудні, перед черговою холодною зимою, люди були готові вибухнути.

Іскра спалахнула в місті Тімішоара на заході країни. Коли там побили за критику режиму популярного священика, угорця за національністю (і це зробили вочевидь працівники «секурітате», страхітливої служби держбезпеки Чаушеску), демонстрація на підтримку священика швидко переросла в повстання проти комуністичного режиму.

Демонстранти блокують вулицю біля центру Тімішоари, 16 грудня 1989 року. Fortepan

Тімішоара

1989
2018

17 грудня протести в Тімішоарі почали придушувати – безжально придушувати. Були вбиті десятки людей. Іноземні засоби інформації – серед них тоді і Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода – передавали надто перебільшені дані про «погром», унаслідок якого нібито загинули десятки тисяч.

Цих двох людей військові витягли з їхнього авта в Тімішоарі і відводять під прицілом. Fortepan

Тімішоара

1989
2018

Ці перебільшені повідомлення про події в Тімішоарі стали діставатися й Румунії, і по всій країні стали спалахувати окремі протести. Чаушеску, який якраз повернувся з поїздки до Ірану, скликав у Бухаресті масовий мітинг на підтримку своєї влади.

Перехрестя в місті Клуж: убиті і поранені учасники протесту проти вбивств у Тімішоарі, яких розстріляли військові. Răzvan Rotta

Клуж-Напока

1989
2018

Виступ Чаушеску на мітингу, що мала засвідчити силу його влади, став катастрофою. Поки він відчитував вступ до своєї промови, частина юрби вибухнула вигуками протесту, які охопили всю площу. Запис прямої телетрансляції зберіг момент, коли перестаркуватий лідер стоїть збентежений і наляканий подіями.

Ніколає і Єлена Чаушеску виступають 21 грудня на мітингу, який став для них останнім. Fortepan

Бухарест

1989
2018
Щільні лави демонстрантів перед будівлею ЦК Компартії після того, як родина Чаушеску вертольотом утекла з будівлі 22 грудня.Radu Sigheti/Reuters

Диктатор втратив контроль

Тієї ночі Бухарест слухав відгуки бою: стрільці, вочевидь із лав «секурітате», поливали демонстрантів чергами трасувальних куль. Наступного ранку родина Чаушеску втекла з Бухареста вертольотом.

Бухарестом тепер їздили армійські автомобілі. Але військові всередині не засвідчували бажання стріляти по демонстрантах. Невдовзі армія перейшла на бік революції, і вулицями міста почали їздити танки з радісними учасниками протестів. Родина Чаушеску і мережа агентів «секурітате» тепер намагалася впоратися з рештою Румунії.

Містом таємними тунелями пробиралися снайпери і стріляли по людях із вікон верхніх поверхів. Бухарест перетворився на хаотичне поле бою. Подейкували, що ті снайпери були з найвідданішої режимові серцевини «секурітате», але їхні особистості так і не були встановлені.

Солдат у центрі Бухареста під час вуличного бою. Charles Platiau/Reuters

Бухарест

1989
2018

Революціонери, яким роздали зброю з армійських складів, не знали, хто саме по них стріляє. Чимало людей загинули під час боїв унаслідок «дружнього вогню» по своїх.

Цивільний і військовий стріляють по підозрюваній позиції «терориста». Joel Robine/AFP

Бухарест

1989
2018

А тим часом родину Чаушеску спіймали кілометрів за 80 на північ від столиці. В Бухаресті ще тривали бої, і нашвидкуруч зібраний революційний уряд влаштував суд, який без довгих слухань ухвалив розстріляти їх.

Єлена і Ніколає Чаушеску під час показового суду над ними в місті Тирґовіште. AFP

Тирґовіште

1989
2018

Те, як подружжя судили показовим судом, як їм зв’язали руки за спиною і повели на смерть, знімав телеоператор. В останні секунди Єлена вигукувала лайки своїм тюремникам, а Ніколає, як розповідають, наспівував комуністичний гімн «Інтернаціонал».

Тіла Єлени (ліворуч) і Ніколає Чаушеску через мить після розстрілу у дворі військової частини в Тирґовіште 25 грудня. AP

Тирґовіште

1989
2018

Румунська революція, під час якої загинули понад тисячу людей, і безжальний кінець родини Чаушеску вразили світ своєю жорстокістю. Але розпука через це прийшла пізніше. А тоді, 25 грудня, по всій Румунії спалахнули святкування: вперше майже за 40 років люди змогли відкрито, не ховаючись від влади, відсвяткувати Різдво.

Жінки з символічними різдвяними прикрасами в центрі Бухареста 25 грудня. Czarek Sokolowski/AP

Бухарест

1989
2018
  • Фото 2018 року і текст: Amos Chapple
  • Редактори: Luke Allnutt і Eugen Tomiuc
  • Дизайн: Wojtek Grójec